Головна » Статті » Статті / Articles

ВІДЗНАЧЕННЯ 1025-РІЧЧЯ ХРЕЩЕННЯ РУСИ-УКРАЇНИ

«...І була радість велика в Українській Землі, коли Князь Володлимир віру Христову прийняв і народові свойому Слово Боже передав, щоб увірили.» (Б. Стебельський – 1000-річчя Хрещення Руси-України)
 
Від сивини віків віра свята зберігала наш народ від падіння та загибелі, просвічуючи в темряві лихоліть, силою Божого Слова. 
 
Ювілей 1025 Хрещення Руси-України випав саме на Рік Віри проголошений Папою Римським. Цей знаменний, для нашого народу ювілей, за ініціативою Кир Гліба Лончини, Екзарха у Вел. Британії, відзначено у храмі УГКЦ Пресвятої Родини в Лондоні 27 жовтня 2013 року.
 
Першою частиною цього відзначення була Архирейська Служба Божа, під час якої відновлено Акт Хрещення. В духовній науці Владика наголосив важливість збереження сильної віри, яку наші предки прийняли 1025 років тому.
 
Напрошуються рядки- ...«Віра пробуджує мертві душі, вчить нас не падати духом, пізнати світло правди, дає чистоту серця і помислів, розганяє швидкоплинний дим марноти сьогодення...» (Орест Ковцун -Дар Віри- «Наша Віра», липень-серпень, 2013р.)
 
Ось дороговказ нашого життя, повного випробувань в сьогоднішньому, аж надто неспокійному світі, в якому розмиті головні вартості людського буття.
 
Другою частиною відзначення був короткий монтаж – розповідь про величну подію Хрещення Руси.Вірші декламували Володя Михайлюк, Святослав та Денис Білінські і Орест Паньків, який прочитав вірша Лесі Паньків, написаного до цього святкування. Хор «Промінь надії» - регент Петро Кочанський,  прикрасив програму співом духовних пісень закінчуючи програму церковним гимном «Боже великий, єдиний».Програму вели Світлана Данкевич та Іван Романів.
М. Турів
 

 
 
 До 1025-річчя Хрещення Київської Русі-України
 
Літопис України нині перед нами
З самих початків Княжої доби...
Гортаємо сторінки, припорошені віками,
В наше минуле – Хрещення Русі.
 
І постає величний древній Київ –
Центр духовності, культури і письма, 
Приймає Володимир гостей з Візантії,
А з ними й Віру – вчення про Христа.
 
Могутні дзвони рознесли новину,
Котра весь люд до Києва вела:
Охрещував князь Володимир Україну
У чистих водах синього Дніпра.
 
І Дух Святий здійнявсь над Києв-градом,
Мов сам Господь всміхнувся в мить оту.
Розквітла Київська держава диво-садом,
Та зазіхнули вороги на землю цю святу.
 
І доки Україна в славі процвітала –
В лісах дрімучих вже росла орда...
Незгода по-між княжичами єдність руйнувала,
На Русь ступила вражая нога.
 
Від слави й величі – лишилася руїна,
Дикунський нарід – все розграбував.
Історію, й старе наймення України -
Собі на втіху...  чи на горе взяв.
 
Жити з неправдою віками – то не гоже,
Тож Справедливість завжди постає.
Тебе благаєм, поможи лиш, Боже,
Нам повернути те святе, своє:
 
Історію, колишню велич й славу,
Що ми – Народ, з прадавніх тих часів!
Що ми створили Київську державу,
Не маючи кочівників-братів.
 
Отож, промовимо молитву разом щиру,
Що народилися на Богом даній нам землі.
За рід наш славний, за незламну Віру -
Великий Боже, дякуєм Тобі...
 
(Леся Паньків  - жовтень, 2013)
 

 

Категорія: Статті / Articles | Додав: Val (27/10/2013)
Переглядів: 454
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]