Преосвященні Владики! Всечесніші Отці! Шановні Гості! Пані й Панове!  Празник Пресвятої Родини що сьогодні припадає, й назву яку цей Катедральний Собор у Лондоні носить, є відповідним моментом для відзначення 10-річчя відданої праці тих які збагачують красу Божого дому цього. Сьогодні, ми зібрались в цей другий день свят Різдва Христового урочисто відмітити цю невтомну працю Катедрального Хору «Промінь надії», який від 2000-ого року прикрашує це місце молитви своїм духовним співом. В ті вступні моменти звернім увагу на основну та важливу ролю яку хор відіграє в служінні цього Катедрального Храму. В часі однієї зі своїх візитацій на терен Великої Британії, тоді ще як Протоархимадрит Чину Святого Василія Великого, Преосвященний Владика Діонізій Ляхович у свої гомілії сказав слідуюче «..... входячи до храму Божого, ми повинні з радістю приносити нашу молитву подяки, молитву прохання, молитву прослави Господа, залишаючи наш смуток і печаль за межами Його дому.»

У Святі Літургії де Її співає хор, присутні миряни в довірі й свідомості уступають їхню активну усну участь на користь хору, залишаючи за собою внутрішню молитву, в повні надії та вірі що хор – його члени на чолі з диригентом, обдаровані Всевишним талантами музичного знання, голосу й слуху, своїм літургійним співом, піднесуть та збагатять цю спільну молитву, і тим відкриють душі й серця кожного до Господа.

В часі Святої Літургії, Архієрей чи Ієрей, має особливий момент зі своєї сторони, щоб допомогти вірним у задоволенні їхних духовних потреб, а це в часі проповіді, де в поясненні Божого слова Святої Євангелії дає для надуми, для розваження вірному, ціль і значення цієї Божої науки, для удосконалення його християнського життя. Довкола цього, хор у часі Літургії, своїм співом має безліч можливостей впливати на духовні потреби мирян, й тим допомогти задоволити їх. Це надзвичайно велика відповідальність яка лежить на плечах хору у виконані Святої Літургії, від  озвучення першого Амінь на Її початку, аж до  останного який завершує Службу Відпустом. У часі Божественної Літургії, різні Її частини вимагають майстерну чутливість, музичну здібність й виразність щодо виконання цього літургійного співу для належного духовного зображення всіх тих моментів, їхню повну яскравість, для надійного плоду цієї спільної молитви. В нашому східному обряді це відбувається виключно за самим вокальним співом хору без супроводу органів чи інших інструментів. Мимо того, цей літургійний спів є багатим, милозвучним і духовним воздвиженням, через свою гармонію, чітко відзеркалено тембрами українського голосу в ті хорові церковні традиції, якої витоки сягають ще від часів прийняття християнської віри в 10-ому столітті. Невідомі, й відомі українські композитори церковної музики в цьому тривалому часі більше ніж тисячоліття, для прикладу: Дилецький, Бортнянський, Березовський, Ведель, Вербицький, Леонтович, Стеценко й Гнатишин, аж до сучасних творців нашої духовної музичної спадщини як Дичко, Гаврилець, Степурко, й бувший член хору «Промінь надії» Григорій Курцеба, всі своєю майстерністю, в дусі й рамках нашого обряду подарували цілу низку шедевр для прослави й моління до Всевишнього. Однак, ті духовні композиції, для повної реалізації їхньої вартости й наміру, потребують піднесення тієї музичної нотації з свого місця на папері, в повне удосконалене озувучення цього літургійного співу в Божому домі. Це відбувається в численних соборах і церквах по Україні, у діяспорі, включно і в цьому Катедральному Соборі в Лондоні вже понад 10 років, де між іншим, вперше прозвучала Божественна Літургія Св. Івана Золотоустого, музична композиція Григорія Курцеби, виконана хором «Промінь надії» під диригентурою Петра Кочанського. В цю мить, з виконання Хору цієї Літургії, яка залишає за собою глибоке духовне враження, війдім разом із цим учасником-слухачем, в деякі Її значні моменти: В гимні «Святий Боже» - відчутним співом хору зображено благоговіння до Пресвятої Тройці, а в піднесенім барвистім виконані «Аллилуя» належно вокально виявлено натхнення в очікувані Божого Слова Святої Євангелій. У Херувимській пісні, в її першій частині майстерно зображено хором ангельський спів о Божу славу, а в другій, маєстатично воздвиженим виконанням, висвітлено внесення ангелами Царя Переможця в повному Його тріюмфі. В Євхаристійному каноні, в молінні «Тебе оспівуємо,....» в поклоні й прославі Господа – ніжно своїм співом хором виявялено покірність вірних супроти свого Творця. У молитовному воздвиженні голосів, шанобливо звеличато Богородицю піснею «Достойно є», а в Господній молитві «Отче Наш», чутливим і відданим співом охоплено суть і значення цієї головної молитви до Всевишнього. З цих фрагментів, а таких подібних багато, можна усвідомити собі про  великий і плідний вклад праці для цього літургійного співу - Хору «Промінь надії». Це чітко відображено збільшеною участю мирян у тих Літургіях коли Їх співає Катедральний Хор.

І хоч цей літургійний спів Хору явно починається для вірних учасників кілька хвилин до початку Божественної Служби з перед-літургійним гимном чи релігійною піснею, зерна цієї праці, підготовка для хору починається значно й багато скоріше до цього моменту. Вперше, з вибором композицій диригентом, підготовка партитур, та вивчення їх членами хору на репетиціях головно в неділі перед і або після Святої Літургії. Деколи поодиноко ще відбуваються репетиції по окремих голосах,  а навіть і додатково в інші дні крім неділі, як і коли це уважається потрібним. Ця відданість на протязі 10 років диригента й хористів це колосальний вклад праці, який вимагав і надалі вимагає посвяти  кожного хто є, та в свому часі був частиною цього колективу. Шляхом цієї добровільної посвяти в хорі, в тих моментах, означає членам хору бути відсутними   від своїх сімейних  чи інших відповідальностей.  Без вирозуміння й підтримки своїх рідних і близьких, треба визнати, що цю діяльність хору би не було можливо проводити.

\ \Ця жертва посвяти в рядах хору «Промінь надії» принесла свої плоди, тому що цей Катедральний Собор від часу заснування Хору «Промінь надії» став духовно насиченим їхним літургійним співом. Це здійснилося завдяки в першу чергу тих основоположників які ініціювали створення Катедрального Хору, за благословенням Апостольських Екзархів і Адміністраторів цього Екзархату та настоятелів цього Собору, як рівнож і за непохитною підтримкою тих мирян і прихильників хору які бачили потенціал, який з існуванням хору принесеться для духовного збагачення цього місця молитви. Не всі миряни, з появою хору для співання Святої Літургії прагнули за цією новиною на самих початках, але з часом це утвердилось, набрало регулярности, й тепер не можна собі уявити Катедральний Собор без літургійного співу Хору «Промінь надії».

З нагоди відмічення сьогодні цієї першої декади творчої праці, висловлюється щиру подяку диригентові Петрові Кочанському та всім членам Хору, які на протязі цього десятиліття своїм літургійним співом, збагатили красу Божого дому цього. За цю велику посвяту, нехай Всевишний Господь стократно всіх Вас нагородить й кріпить, та дасть Вам натхнення, сил і благодать для дальшої плідної діяльності.

Ми віримо, що надалі Хор «Промінь надії», поповнений ще новими відданими талановитими силами, досягне нових висот і успіхів, у цьому благодійному ділі!

Щасти Вам Боже!